Улюблена справа чи маленький подвиг? Герой нашої розповіді не вважає себе ані чарівником, ані благодійником. Він просто вчить дітей кататися на роликах.

Влаштовує їм змагання, на  яких вони виборюють медалі. Нічого нібито надзвичайного  – лише  педагогічний хист і тренерські навички. Утім, вихованці Сергія Бобровського - особливі. Він набирає у групи хворих діток.   І ставить на ролики тих, хто у звичайному житті  самостійно ходити не вміє.

Ролики, шоломи і шалена швидкість. Ці діти на ролер-дромі – наче рибки у воді.

Маргарита Заїка, мама Микити: “Мы не ожидали что он вообще станет на эти ролики. И желание у него появляется двигаться и физически очень ему помогают эти уроки”

У кожного з них - свій букет хвороб.  Астма, поганий зір, аутизм, а в когось - узагалі дитячий церебральний параліч. Такі проблемні діти потрібні хіба що своїм батькам та педагогам центру для інвалідів.  Аби їх реабілітувати, необхідні і басейн, і коні. Однак, тамтешні тренери занять зі складними дітьми не витримують – просять додаткових вихідних і збільшення зарплати. Натомість пан  Сергій півроку тому сам розшукав директорку і запропонував безкоштовні заняття на роликах. Ольга Іванівна вирішила – це банальний PR на хворих малюках.

Ольга Мартіянова, керівник Реабілітаційного Центру для дітей з функціональними обмеженнями: “Я з недовірою поставилася до цієї пропозиції особливо я подумала – ну діти з особливими потребами, діти інваліди, з ДЦП, як це може бути”

Виявилося - ніякий не PR, а щире бажання вирвати малих з обіймів недуги. Усе від думок, - каже Сергій. А вони мають бути позитивними: і в батьків, і в дітей, навіть, якщо  здоров’я не ідеальне.

Сергій Бобровський, Українська  Федерація екстремальних видів спорту: “Вы создали вокруг своих детей атмосферу болезни, а это активизирует болезнетворные процессы,  а я никогда своим видом не даю понять им, что они больны.”

Ролики – для кожного із них стали  такими собі чарівними черевичками. Завдяки їм – діти розвивають координацію, отримують помірне фізичне навантаження. А головне – позбуваються комплексів. І стають справжніми друзями.

Ефективність роликотерапії Сергій доводить щодня. Тренує малечу по 10 годин. Охочі потрапити на навчання шикуються у черги. А вдома  чоловік пише дисертацію, як педагог-реабілітолог. Те, що – ролики допомагають, - визнають  і самі вихованці.

Марія Сакало, вихованка Сергія Бобровського: “Для меня это веселое развлечение и я действительно хочу научиться кататься на роликах. Меня   тренера поддерживают я сама опираюсь на ролики, на ноги, и еду.”

Мета Марійки – ходити без сторонньої підтримки.  На ролер-дромі її поки що підтримують молодші тренери. Однак дівчинка вже без остраху розвиває швидкість. І впевнена - влітку кататиметься сама.

Новий канал