Уляна закінчила коледж будівництва, архітектури та дизайну – тепер малює та декорує домашній інтер'єр

Наша історія про художницю з ДЦП. Уляна Семенець десять років тому взяла до рук пензля, бо хотіла самовиразитися. За станом здоров'я не кожне вподобане заняття було дівчині під силу. Через вагу мольберта Уляна навіть гуляє містом вкрай рідко. Через це пейзажів серед її робіт небагато. Дівчина творча за натурою. Фарби вона дістає з торбинки з написом "повір у себе".

В Уляни – дитячий церебральний параліч. Вона народилася передчасно. Коли була немовлям, значно відставала від однолітків у фізичному розвитку. Після численних курсів реабілітації, ще в школі записалася у гурток малювання, і хоча пензлем володіла невправно, рук не опускала.

Майстерності Уляна навчилася у художника Валерія Козуба. Зокрема, чотири роки відвідувала студію, де він викладав.

Валерій пригадує, що серед його учнів Уляна завжди вирізнялася – почуттям гумору та креативом. "Були на пленері у Закарпатті, транспортували роботу. Уляна палітру до холсту притиснула лицем до обличчя. Принесли, відліпили. Подивилися, трошки виправили і вийшла цікава робота", – згадує художник.

Усі свої роботи, а їх кілька десятків, художниця зберігає вдома. Найбільше Уляні до вподоби техніка інтуїтивного живопису. Вона пояснює, що це несвідоме написання картини без жодних заготовок.

Під майстерню для Уляни її мати облаштувала одну з кімнат квартири. Жінка переконана, що творчість більше зцілює, ніж ліки.

"Вона в'язала, вишивала, малювала. У нас було дві операції. Ми йшли від медикаментозного лікування, мануальної терапії та рефлексотерапії", – розповідає мати Уляни Алла Семенець.

Уляна закінчила коледж будівництва, архітектури та дизайну. Поки що інтер'єр декорує вдома. "Стінка (у кухні) спеціально для того, аби я намалювала щось яскраве. У подальшому на цій стіні теж щось буде", – пояснює художниця.

Картини художниці виставляли у галереї. Найкращі з них Уляна мріє експонувати в музеї. Як творить Уляна та чим вражають її картини – дивіться у сюжеті. 5 канал