Діагноз «дитячий церебральний параліч» в Україні мають понад 20 тисяч осіб. Це означає, що понад 20 тисяч сімей повсякдень несуть тягар безнадійного вироку, адже багатьом з тих, у кого в ранньому віці було визначено церебральний параліч, не вдається повноцінно ввійти у звичне для інших життя. І все ж надія є. На цьому наголошує головний позаштатний дитячий невролог Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення м. Києва Оксана Анатоліївна Майструк.

– Оксано Анатоліївно, скажіть, будь ласка, у якому віці в Україні діткам можуть визначати діагноз ДЦП?

– Діагноз церебрального паралічу зазвичай установлюється наприкінці 1-го або на 2-му році життя дитини за умови виявлення в неї стійких рухових порушень (парезів, паралічів), які призводять до соціальної дезадаптації. У тяжких випадках формування спастичних форм можливе після 4-6-місячного віку, та здебільшого це відбувається в період 9-12 місяців після народження дитини; виникнення гіперкінетичного варіанту церебрального паралічу – після 1,5-2-річного віку; при атонічно-астатичній формі – після 2,5-3-річного віку. Поширеність ДЦП серед населення Києва становить 3,5-5,0%, в Україні – 2,6-2,7%.

– Чи залежить ефективність лікування ДЦП від того, коли поставлено діагноз?

– Певна річ, як і в ситуації з будь-яким іншим захворюванням, це має велике значення. Коли йдеться про дитячий церебральний параліч, важливе не так лікування, як реабілітація. Вона охоплює різноманітні методики медичного та соціально-педагогічного напрямків: лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапевтичні процедури, авторські інтегральні методики, психологічну та логопедичну корекції, Монтессорі-терапію тощо, які допомагають дитині розвиватися фізично й розумово. Вилікувати ДЦП, на жаль, неможливо, але існує чимало випадків, коли рання реабілітація та любов і турбота батьків робили буквально диво – дитина виростала практично здоровою, сторонні люди навіть не здогадувалися про її хворобу. Це – величезне досягнення для родини і для самої дитини. Утім, такого успіху можна досягти не завжди, адже багато залежить не тільки від любові батьків і їхнього бажання подолати хворобу, а й від того, яку форму ДЦП має дитина, чи отримує вона адекватне сучасне лікування.

80-85% ДЦП становлять спастичні форми. Інвалідність у разі спастичних форм дитячого церебрального паралічу пов'язана з патологічним збільшенням тонусу м'язів. Саме підвищений м'язовий тонус утруднює рухи хворих, спричиняє розвиток тугорухливості суглобів і, зрештою, призводить до нездатності рухатися.

– Які методи застосовуються для лікування спастичної форми ДЦП?

– Сьогодні існують різні медикаментозні засоби, які впливають на зменшення спастичності, – це так звані периферичні міорелаксанти. Препарати для перорального вживання зумовлюють короткочасне й часткове поліпшення стану хворих зі спастичністю. До того ж, вони викликають дифузну м’язову гіпотонію, а в хворого на ДЦП, поряд зі спастичними м’язами, є м’язи з фізіологічним і зі зниженим тонусом. Окрім цього, для пероральних міорелаксантів характерний досить виражений седативний ефект, що порушує пізнавальні функції дитини.

Ефективною для зниження м’язового тонусу є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації. У разі появи фіксованих контрактур призначають хірургічну ортопедичну корекцію.

Нині з метою корекції м’язової спастичності застосовується метод уведення сучасного міорелаксанту пролонгованої дії – ботулінічного токсину типу А (препарату Диспорт). Це технічно простий і безпечний метод. Диспорт діє локально на рівні ін’єктованого м’яза, не маючи системного ефекту. Прицільне розслаблення м’яза дозволяє за коротший період та значно ефективніше провести комплекс реабілітаційних заходів.

Вживання саме Диспорту дає змогу досягти високого і стійкого рухового ефекту.

– Яким чином хворі на ДЦП діти отримують лікування із застосуванням препарату Диспорт?

– На жаль, здебільшого саме батьки змушені купувати цей препарат для своєї дитини. Він досить дорогий, тож деякі родини, котрі мають потребу в такому лікуванні, просто не можуть собі дозволити придбати цей засіб. Але мені приємно повідомити, що відтепер київських дітлахів ми зможемо лікувати безкоштовно. У рамках «Програми застосування препарату Диспорт у комплексній медико-соціальній реабілітації дітей зі спастичними формами церебрального паралічу», яку впровадила Київська міська державна адміністрація, на базі дитячої клінічної лікарні №1 за адресою вул. Богатирська, 30 діти з ДЦП мають змогу проходити безоплатне лікування європейським препаратом Диспорт. Щоб забезпечити дитині можливість безкоштовного одержання препарату, необхідно звернутися до районного дитячого невролога, взяти в нього направлення на консультацію до головного позаштатного міського дитячого невролога і прийти до мене на прийом в Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ. Після підтвердження необхідності терапії ботулінічним токсином дитина з ДЦП безкоштовно проходитиме лікування препаратом Диспорт у дитячій клінічній лікарні №1. З огляду на це, я хочу звернутися до тих, у кого в родині є дитина, хвора на ДЦП: не опускайте рук! Ви й ваша дитина маєте шанс на повноцінне життя!

«Вечірній Київ», № 115 (18250), 23 жовтня 2008 року

Джерело: http://www.vechirnij.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=7340&Itemid=126